Новини ДПСУ

Основні засади  державної  політики щодо регулювання, зокрема,  роздрібної торгівлі алкогольними напоями, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян визначено Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481). Статтею 1 Закону № 481 визначено, що: алкогольні напої – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД;

Вимоги законодавства сфери розрахунків, пов’язані, зокрема, і з відображенням реквізитів електронних платіжних засобів – платіжних карток (далі – ЕПЗ) у чеках, які формуються реєстраторами розрахункових операцій/програмними реєстраторами розрахункових операцій. Відповідно до пункту 13 статті 1 Закону України від 30.06.2021 № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591) електронний платіжний засіб – це платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом. Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) є спеціальним законом, поширює свою дію на готівкові та безготівкові розрахунки у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Для заповнення розділу 4 «Дані щодо ПРРО» заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (далі – Заява за ф. № 1-ПРРО), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», обирається тип програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО), що найбільше відповідає його функціональному призначенню: - «Стаціонарний», у разі, якщо такий ПРРО реєструється на стаціонарну господарську одиницю (наприклад, магазин, кафе, бар) та використовується за адресою розміщеннягосподарської одиниці, зазначеною в  реєстраційній Заяві за ф. № 1-ПРРО; - «Пересувний», у разі, якщо такий ПРРО реєструється на пересувну господарську одиницю (наприклад автомобіль, автокафе, авторозвозки, низькотемпературні лотки-прилавки, тощо), та може використовуватися на всій території України;

         Відповідно до п. 8 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) перереєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) здійснюється у разі зміни найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) або податкового номера суб’єкта господарювання (без державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця), найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО. Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Перереєстрація».          При цьому, заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у Заяві, що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо) (п. 9 розд. II Порядку № 317).          Пунктом 10 розд. II Порядку № 317 передбачено, що перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.

Звертаємо увагу платників податків на зміни в розмірах штрафних (фінансових) санкцій за порушення використання РРО та/або ПРРО на період з 01 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року, але не пізніше ніж до дати припинення або скасування воєнного стану на території України. Ці зміни введені Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затверджені Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні». Так, до фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, що здійснюють діяльність з продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або надають послуги, фінансова відповідальність за проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, невидачу (у паперовій та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання застосовується у таких розмірах: 25 відсотків вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 50 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення. При цьому зменшення штрафних (фінансових) санкцій не будуть застосовуватись відносно підприємців, діяльність яких пов’язана з торгівлею:  підакцизними товарами;  технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту (Постанова № 231);  лікарськими засобами, виробами медичного призначення, крім ветеринарних препаратів та виробів ветеринарного призначення;  ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Державна податкова служба України з метою інформування суб’єктів господарювання щодо законодавства у сфері здійснення розрахунків при надані послуг повідомляє. Починаючи з 01.01.2022, припинили дію пільги щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), встановлені пунктом 61 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. На сьогодні суб’єкти господарювання при наданні послуг зобов’язані проводити розрахунки за них через РРО та надавати таким споживачам послуг розрахункові документи встановленої форми та змісту.

Головне управління ДПС у Чернігівській області вкотре наголошує платникам податків на обов’язку використання РРО/ПРРО під час здійснення розрахункових операцій. Нагадаємо, що з 01 січня 2022 року є обов’язковим застосування РРО/ПРРО для всіх суб’єктів господарювання, що здійснюють розрахункові операції незалежно від виду діяльності та обсягу доходів за винятком фізичних осіб- підприємців – платників єдиного податку 1-ї групи. Звертаємось до громадян – покупців товарів! Наразі на вебпорталі ДПС у розділі «Е-сервіси» функціонує пошуковий сервіс «Пошук фіскального чека», що розміщений за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check. Цей сервіс дозволяє здійснити пошук чека РРО/ПРРО, перевірити його справжність та припинити незаконну діяльність окремих торгівців.

ДПС у зв’язку з надходженням численних звернень від суб’єктів господарювання та з метою практичного застосування бізнесом, з питань проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, надає приклади алгоритму дій продавців у частині виконання обов’язку щодо формування та видачі фіскальних касових чеків покупцям при торгівлі в мережі Інтернет. Незалежно від способу доставки та за умови повної попередньої оплати покупцем за реквізитами поточного рахунку продавця застосування РРО/ПРРО для нього є необов’язковим. У всіх інших випадках слід враховувати, що якщо: Доставка товару здійснюється сторонньою кур’єрською службою, а оплата товару готівкою або за допомогою електронного платіжного засобу (ЕПЗ): Товар «А» замовляється на сайті інтернет-магазину продавця, інтернет-магазин передає товар «А» кур’єрській службі за попереднім повідомленням покупця, далі виключно кур’єрська служба передає товар «А» покупцю, проводить розрахунок та надає фіскальний касовий чек РРО/ПРРО, після цього кур’єрська служба перераховує вартість оплаченого товару зі свого рахунку на рахунок продавця. Доставка товару здійснюється кур’єром продавця з оплатою готівкою: Товар «А» замовляється на сайті інтернет-магазину продавця, інтернет-магазин передає товар «А» кур’єру, далі покупець товару оплачує готівкою товар кур’єру, кур’єр передає товар «А» покупцю та проводить розрахунок і надає фіскальний касовий чек РРО/ПРРО, після цього кур’єр вносить готівку в касу продавця. Доставка товару здійснюється кур’єром продавця з оплатою на сайті інтернет-магазину за реквізитами електронного платіжного засобу (ЕПЗ): Товар «А» замовляється на сайті інтернет-магазину продавця та оплачується за реквізитами ЕПЗ, далі інтернет-магазин проводить розрахунок та передає фіскальний касовий чек РРО/ПРРО разом з товаром «А» кур’єру, а кур’єр надає фіскальний касовий чек РРО/ПРРО та товар «А» покупцю. Доставка товару здійснюється з оплатою товару у відділенні оператора поштового зв’язку: Товар «А» замовляється на сайті інтернет-магазину продавця, далі інтернет-магазин передає товар «А» оператору поштового зв’язку, такий оператор від свого імені приймає післяплату та надає фіскальний касовий чек РРО/ПРРО, який це підтверджує, після чого оператор поштового зв’язку перераховує кошти за товар «А» зі свого рахунку на рахунок інтернет-магазину. Доставка товару здійснюється з оплатою товару за реквізитами ЕПЗ продавця та/або відстроченням платежу: У випадку попередньої оплати за товар «А» за реквізитами ЕПЗ інтернет- магазину або продажу товару «А» з відстроченням платежу оператор поштового зв’язку вручає покупцю товар «А» разом з фіскальним касовим чеком РРО/ПРРО від продавця. Доставка товару здійснюється службою доставки, що не є учасником купівлі-продажу: Товар «А» замовляється на сайті інтернет-магазину продавця, далі продавець передає товар «А» експедитору для доставки за адресою, яка була повідомлена покупцю. Продавець передає товар експедитору для доставки покупцю і зобов’язаний надати покупцю фіскальний касовий чек РРО/ПРРО, сформований із застосуванням виду оплати, який найбільш якісно характеризує договірні відносини між продавцем і покупцем, до або не пізніше отримання товару «А» покупцем. Місце та умови видачі товару «А» покупцю мають бути повідомлені йому продавцем у момент укладення договору купівлі-продажу. Примітки: Паперова та електронна форма фіскальних касових чеків є рівнозначними між собою та можуть видаватися у будь-якому з наведених випадків. У випадку поділу оплати на частини, з врахуванням відсутності пільги, визначеної пунктом 2 статті 9 Закону від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», кількість фіскальних касових чеків має відповідати кількості частин оплати, в межах загальної суми чеку продажу, в якому зазначена номенклатура товарів. Під наданням (видачою, врученням, передачею) фіскального касового чека слід розуміти всю варіативність можливих способів його передачі покупцю (споживачу). Таким чином, видати фіскальний касовий чек на апаратному РРО та/або програмному РРО означає вручити покупцю його паперову форму та/або надіслати фіскальний касовий чек в електронній формі на абонентський номер або адресу електронної пошти покупця (споживача).

Нагадуємо, що починаючи з 1 січня 2023 року торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім торговців фізичних осіб – підприємців –платників  єдиного  податку  першої  групи, торговців, які  здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції), повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги). Це передбачено пунктом першим постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова № 894). Наступні етапи реалізації Постанови № 894 розпочнуться  у такі строки: з 1 січня 2024 року – для торгівців, які провадять господарську діяльність у  населених  пунктах  з  чисельністю  населення  від  5  до 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4 пункту 1 Постанови № 894); з 1 січня 2025 року – для торгівців, які провадять господарську діяльність у  населених  пунктах  з  чисельністю  населення  менше  ніж 5 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4 пункту 1 Постанови № 894);

Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, на яких поширюється дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що для здійснення розрахункових операцій в готівковій та/або безготівковій формі обов’язково слід зареєструвати РРО або ПРРО в контролюючому органі.